Михайло Драгоманов, «Вибрані твори. Збірка політичних творів з примітками» т.1, ред. Павло Богацький, Прага 1937.
Редакційна Комісія:Л. Білецький, Павло Богацький (голова Комісії). Н. Григориїв, Арк. Животко (секретар), О. Мицюк і Мих. Скидам.
Співробітники:
Гриб Т., Остапович М., Пилькевич С., Станіславський К., Шаповал Микита,(+), Шаповалова О.
Друкувала «ЛЕГІОГРАФІЯ>>, Ргаhа - XІІІ., Sаmоvа ul. 665
В ІМЕНИ ВИДАВЦІВ
Засоби на видання цього тому склали свідоміші українські робітники в Америці. Складали, хто скільки міг. Давали свій тяжко запрацьований гріш, бо шанують давно покійного Драгоманова, вірять в голошені ним ідеї. Варто і кожному читачеві знати історію цьоі видання. Може вона заохотить до дальшої праці тих самих товаришів, зрушить нових на активність і жертву, щоби видати другий том. За тим може третій, четвертий. . . М. Драгоманов поверх 40 літ лежить у чужій землі, а твори його і досі не зібрані, не впорядковані, не видані. Чи не викликав цей факт сорому в кождого поступового Українця? В кожного, хто відважно називає себе «драгоманівцем»?
В осени 1935 року т-во ім. М. Драгоманова, від. 1-й «Обороні України» в Ню-Йорку скликало відпоручників інших поступовий товариств на нараду в справі відзначення 40-ліття смерти М. Драгоманова. У висліді тої наради повстав, так званий «Драгоманівський Комітет». Вирішено влаштувати «Академію-Концерт», чистий прибуток з якого вжити на видання творів великого вчителя українського народу.
22 вересня 1935 року відбулась згадана «Академія-Концерт» і дала $180.00 прибутку. Підбадьорені моральним і матеріяльним успіхом ті самі товариства взялись гуртом до дальшої праці. Вже в березні наступного року впоряджено ювілейне (25-ліття) свято Українського Робітничого Союзу. Знову моральний і матеріяльний успіх. Значну частину прибутку додано до фонду на твори Драгоманова. В осени того ж року з нагоди 20-ліття смерти Великого Каменяра влаштовано «Тиждень Івана Франка». І з тої імпрези частину прибутку також додано до фонду на твори Драгоманова.
Всю вищезгадану працю переводили ті самі люде, відпоручники тих самих товариств. Постійний успіх переконав їх створити сталий Комітет, який мав би функціонувати регулярно. Це і сталось. Повстав «Громадський Комітет Українських Поступових Товариств м. Ню Йорку». Підкреслюємо, це був той самий контактовий комітет, лише одержав сталу назву і припоручення провадити працю круглий рік. Злишне говорити, що видання творів М. Драгоманова було головною справою згаданого Комітету.
Між тим думку про видання творів М. Драгоманова підхопив Український Соціологічний Інститут в Празі. Він призначив спеціяльну комісію знавців і запропонував певний плян. З нього виходило, що на видання одного тому потрібно не так вже багато засобів.
Між ню йорським Комітетом і згаданою Комісією вивязалась переписка, яка дала такі наслідки:
1. Зупинити свою увагу на вибраних політичних творах М. Драгоманова, розмістити їх у двох томах і по змозі видати їх не пізніще 1938 року, коли припадає. 60-ліття першої української політичної програми, написаної М. Драгомановим.
2. Всю редакційну і технічно-видавничу працю перевірила на себе Комісія в Празі.
3. Громадський Комітет поступових Тов-ств в м. Ню Норку зобовязався зібрати потрібні засоби на перший том. Гадалось, коли його вдасться видати за «готові» с. т. без довгу, то від продажу книжки кожний гріш буде «чистим» прибутком і його то повернути на видання другого тому.В час цього рішення готових грошей було дещо більше двох соток долярів, але члени Громадського Комітету з відвагою і вірою в успіх взялись до праці. В лютім 1937 року Комітет звернувся до українського громадянства, в Америці з відповідною відозвою, у якій подав конкретний плян видання двох томів вибраних творів М. Драгоманова. і закликав складати дари на ту ціль. Відозва знайшла щирий відгук. До Гром. Комітету почали надходити десятки листів з моральною підтримкою і обіцянкою помочі «в так конечному ділі». За тим в невдо зі і сама поміч почала прибувати. Фонд почав зростати. Вже на початку травня, с. т. за неповних три місяці збіркової акції він досяг 7 соток долярів.
Такий успіх збірки дав змогу дещо відступити від первісного задуму. Рішено поліпшити видання: збільшити формат і розмір першого тому, дати добрий папір, вмістити фотографії та інше.
Громадський Комітет в Ню Йорку заініціювавши всю справу, став центром до якого сходились усі дари, усі, так би мовити, нитки видання. Час від часу він подавав інформації про хід справи в пресі, підбадьорував до дальших збірок, звертався з поновними закликами. Тай сам невпинно продовжував збірати засоби в м. Ню корку і околиці. Всі були перейняті думкою: видати перший том, видати як найкраще. Як видно з виказу жертв Ню Йорк зібрав більше ніж решта Америки. Ось ті, що почали справу і довершили її: — БзЮ Громадський Комітет Поступових Товариств м. Ню Йорку:
Товариства: Відпоручники: 1. Т-во їм. М. Драгоманова, від. 1-й «О. У.» — Г. Тернопільський, И. Мондляк. 2. ,, «Просвіта» —- І. Жовнір, С. Чосник. 3. ,, «Соборна Україна» —- Ф. Бражник, Б. Залевський. , 4. ,, їм. Л. Українки —- Д. Різникова, М. Батюкова. 5. ,, «Українська Громада», від. 26 «У. Р. С.». —- В. Яремчишин. 6. ,, і.м. Е. Шевченка, від. 28«У. Р. С.» —- М. Кизима, М. Дусановський 7. ,, «Тисьмениця», «ід. «У. Р. С.» —- І. Мартинець, О. Сьомкайло. 8. ,, «Могильніїця», від. 79 «У. Р. С.» —- П. Зубрицький, І. Цвігун. 9. ,, «Українські Козаки» від. 82 «У. Р. С .» —- М. Сподарик, О. Матейко, Й. Березінський. 10. ,, і.м. І. Франка, від. 130 «У. Р. С.» —- Ю. Кафтан. 11. ,, «Дніпро» і від. 161 «У. Р. С .» —- М. Крук, П Чорноокий. 12. ,, «Вільна Громада», від. 192 «У. Р. С .» —- М. Ракочий, П. Вартків. 13. Американсько-українська рада клубів в м. Ню Йорку (органіваг. молоді). Крім того годиться згадати бувших членів і фундаторів Ко,\ тешу: П. Грицишина, Я. Стецкевича, І. Кибу. Вони тепер з ріжн, причин до Комітету не належать, але для справи видання сприч нились чимало.
Згадані вище робітничі товариства і люде мали стільки свід мости і відваги, щоби взятись до видання творів М. Драгоманов стільки витревалости і працьовитости, щоби допровадити почап справу до успішного кінця. По інших містах попрацювали ті, що пер водили збірки. Вони згадані в іншом місці.
Окреме признання належиться редакторові «Народної Вол Я. Чижові, який містив численні відозви, заклики, дописи, проголі шення і инше, а тим безсумніву допомагав збірці. З такою ж подяко згадуємо часопис «Нова Пора» в Дітройт. В Америці вона перш нддрукувала відозву.
Випускаючи перший том творів М. Драгоманова, сподіваємосі що поступові українські люде на Рідних Землях, на еміґрацй в Еврот а головно в Америці допоможуть його швидко поширити, а тим сами, забезпечити вихід 11-го тому. Президія Громадського Комітету Українських Поступових Товариств в Ню Йорку: Г. Тернопільський, Секретар. Б. Залевський, Голова.
На видання творів М. Драгоманова склали дари наступні товариства і особи:
Р. 8. Коли би помилково хтось з т. т. жертводавців не попав до цього иску, то просимо зголоситись, щоби подати тих до списку II. тому.
1. НЮ ЙОРК: Громадський Комітет Поступових Т-в $282.91 Від розигривки машинки $50 00 Т-во ім. М. Драгоманова, від. 1-й О. У. — $10.00; І. Матейко — $10.00; 0. Матейко — $6.00; Г. Боечко — $5.00; С. Рудий — $5.00; по $2.00 дали: І. Киба, О. Різник, Г. Тернопільський, разом.... $42.00 Від Івана Матейка — з товариської забави $21.00 Т-во «Українські Козаки» в Бруклині — $10.00, І. Попадюк — $3.00; по $2.00: Й. Березінський, М. Олешко; по $1.00: М Сподарик, А Чепак, М. Павлина, Д. Присяжнюк $21.00 Т-во «Просвіта» — $10.00; по $2.00 дали: С. Чосник; по $1.00: І. Жовнір, В. Богулевич, І Пацьорко, М Гупаловський, Й. Хомів, С. Назар, М. Т-во, разом.. $19.00 Т-во «Соборна Україна» — $10.00; О. Гончар — $3.00; Б. Залевський— $2 00; по $1.00:1. Саластин, Ф. Бражник $17.00 Т-во «Тисьмениця», від. 38 У. Р. С. — $5.00; П. Гри-цишин — $5.00; по $1.00 — І. Кальмук, І. Мартинець, Д. Слчжук $13.00 Т-во ім. Т. Шевченка, від. 28У.Р.С $10.00 Т-во «Могильниця», від. 79 У. Р. С $10.00 Т-во ім. Л. Українки в Ню Йорку $10.00 Т-во «Дніпро» і від. 161-й У. Р. С. — $5.00; по $1.00: М. Крук, А. Шеремета, С. Вітенко, М. Олійник $9.00 Збірка на весіллі О. Яремчуківни і Т. Головатого $5.85 Окремі особи: по $5.00 — М. Гамбаль; по $2.00: І. Левицький, І. Щур $9.00 $519.76 2. ВІЛКЕС-БЕРРИ, Па: Перше товариство з поза Ню-Йорку, яке відгукнулось на поклик Гром. Комітету: Т-во «Запорозька Січ» $25.00 $25.00 3. ГЕМТРЕМК, Міч.: Т-во ім. Г. Чупринки, від. 272 У. Р. С. — $10.00; по $2.00: В. Лазечко, В. Головчак, Ю. Ко {емба; по $1.00: М. Онишкевич, В. Дмитренко, В. Корбила, Т. Гащин, М. Яремчишин, М. Сорочук, О. Явний, П. Крупа, Д. Руснак, С. Васькович, М. Вачинич, Д. Щурбот, 10. Лелюх, 10. Федоришин, Т. Горбусь, С. Яремчу і, Г. Пиріг, Д. Самар, І. Кучабський, Т. Суль, В. Довгань, М. Ковальчук, І. Баран, М. Ша-вала, Т. Польний, М. Лабунь, І. Гриник, М. Куб-рак, М. Ониськів, Т. Соколюк, М. Віхар, І. Ши-дловський, Ю. Сеник, В. Семків, Е. Куніцький, М. Григорак $52.00 $52 00 до переносу $596.76 4. ДЖЕКСОН, Міч.: 160 від. У Р. С.—$50.00; С. Поторока—$1.00, разом $51.00 $51.00 5. ФОРТ ВИЛІЯМ, Канада: Збірка 18 від. т-ва «Взаїмна Поміч» $7.40 З Академії Драгоманова і Франка— по $1.00: Й. Пи-ромсак, С. Онищук, В. Бабин, В. Брилинський; меншими датками (виключивши видатки) — $7.35, разом $11.35 Збірка Т. Пирожака: І. Мелета— $7.00, С. Назарків $2.00, М. Венґер, Д. Сапливий, С. Вилсон, І. Ще-пансъкий, О. Мельниченко, М. Каськів по $1.00; дрібніщими датками — $14.48, разом $29.48 $48 23 6. ДІТРОЙТ, Міч.: 16-й від. О. У. — $15 00; по $1.00: Т. Хруставка, В. Крайківськчй, О. Емчук — разом $18.00 Т-во ім. М. Драгоманова, від. УПСР — по $5.00: Т. Латта, В. Колодій; по $2.00: Я. Тимочко. В. Бо- ровський, І. Іваськів $16.00 16-й від. Союза Українок $10.00 по $1.00: Ю. Бахур, Г. Яблінський, Ф. Мумрик, К. Стефкова (зібрав Ю. Бахур) $4.00 $48.00 7. ТОРОНТО, Канада: Збірка 1. Новака по $2.00: П. Паславський, І. Новак; по $1.00: Т. Пелех, І. Гуменюк, О. Федорів, П. Петрів, Д. Гой, Д. Молиш, С. Янкович, М. Дорош, С. Належита, М. Опреск і Т. Кривошия, В. Григоряк і В. Григорчук, разом $17.00 23. від. О. У. — $5.00, Ж-че Т-во ім. О. Кобилян-ської— $5.00, по 8 1.00: І. Юзва, І. Туз, П. Бучинський, Т. Довголіс, разом $14.00 Т-во ім. І. Франка і Жін. секція при Т-ві $5.00 20 від. О. У. — $4.00; по $2.00: Л. Залепа, Н. Дельченко, Т. Ганчарик $10.00 $46.00 8. ПАСЕЙК, Н. Дж.: Т-во «Запорозька Січ», від. 100 У. Р. С. — $10 00, від. 7-й О. У. $5.00; по $1.00: І. Гук, А. Ткачук, М. Долішний, О. Данилюк, В. Микитин, П. Борух, . Т. Константинович, Д. Білах, Г. Бойко, Т. Вовка-нич, Т. Вислоцький, П. Гук, О. Гук, А. Зілінський, І. Бичик, Н. Скула, В. Петрина, С. Швець, Ф. Гладкий, І. Квасниця, М. Бабірад, Н. Бережанський, дрібніщими— $8.00, збірку перевели: І. Гук, І. Бичик, А. Ткачук, разом $45.00 $45.00 9. РОЧЕСТЕР, Н. Й.: Т-во ім. М. Драгоманова, від. 244 У Р. С. — % 15.00; Т-во «Вільні Козаки», від. 316 У. Н.С. — $10.00, по $2.00: Р. Гладуненка, по $1.00: Д. Братусь, П. Петрів, С. Пригода, Н. Швець, К. Білецький, Г. Боднар, Д. Скорохода, В Юган, І. Майка, Т. Олек- син, дрібними % 100, разомtd>$38.00 $38.00 10. НОВА АНГЛІЯ: Т-во «Бостонські Українці», від. 224. У.Р.С. $10.00 39 від. У. Р. С. в Матапан $10.00 Збірка О. Любачівського по $1.00: Й. Старушак. О. Старушак, Т. Скалецький, Е. Старушак, О. Любачівськім, дрібними $2.75 $7.75 З коляди 9-від. О. У. $4.25 $32.00 до переносу; $904.99 перенос $904.99 11. ШІКАГО, Ілл: Юліян Маслеи $10.00 Збірка 23 від. О. У.: 8 1.00: Л. Тярнибік, Л. Рибак, Т. Костів, В. Гуиал. С. Мостовий, М. Батюк, разом $6.00 102-й від. У.Р.С. $5.00 $21.00 12. СКРЕНТОН, Па: 8-й від. О. У. — $5.00, 36 від. У. Р. С. — 8 5.00, по $2.00: Я. Чиж, др. Н. Тацій, по $1.00: Т. Ми-ник, Т. Сарахман, С. Корпан, Н. Дугпчак, разом . $18.00 $18.00 13. ФІЛАДЕЛЬФІЯ, Па: Клюб Укр. Американських Горожан у Фрекнфорд — 8 5.00, 32-й від. У. Р.С. — % 5.00, по $1.00: Г. Ми-халюк, С. Нендва, М. Насевич, Т. Радинський, Д. Гайовий; дрібними $2.20 (зібрав Радинський) $17.00 $17.00 14. МОНТРЕАЛ, Канада: Т-во ім. Драгоманова $16.00 $16 00 15. ЛЕНСІНГ, Міч.: Ж-че т-во ім. Л. Українки $10.00 16-й від. О. У. $5.00 $15.00 16. ІСТОН, Па: Т-во Українських Козаків, від. У.Р.С. $10.00 $10.00 17. НЮАРК, Н. ДЖ.: Жіноче т-во ім. О. Пчілки $10.00 $10.00 18. ВУНСАКЕТ, Р. Ай: 37-й від. О. У. $10 00 $10.00 19. ТРЕНТОН, Н. ДЖ.: Збірка у Купецьких — по 8 1.00: Т. Купецький, Е. Ра-динська, Д. Шумський, Я. Сдрібними — $2.50, разом $6.50 М. Цалковський—$1.00, дрібними—$1.25, разом $2.25 $8.75 20. ОШАВА, Канада: Збірка УТО — по $1.00: М Захожий, Д. Кочій, В. Череватий, Ю . Вашкевич, М. Купинецький, М. Ґуґелик; дріб. 35 ц. — (зібрав Ґуґелик) $6.35 $6.35 21. КОПЕНГАГЕН, Данія; Л. Марголін-Гансен $2.00 $2.00 22. Поодинчі особи з ріжних міст: М. Федорович — $4.00: Л. Безручко — $3.00; М. Мізінчук — $2.50; по $2.00: О. Кобрин, Л. Тройський, О. Хортів, І. Дмит-рук; С. Кривоус — $1.50; по $1.00: П. Сусла, Збру-чанин, П. Слюсарчук, А. Сидір, Л. Сорочинський, М. Яхів, Е Теленцьо, Г. Матолич, В. Дерлиця, І. Мошора, М Іванчак; разом $30.00 23. Замовлення на книжки прислали: 10-й від. О. У. в Бостоні (зібрав В. Мельничук) $24.00 23. Від. О. У. в Шікаго $9.00 Скрентон, Па $5.00 Філадельфія $4.00 Всього зібрано: $1,111.09 Президія Комітету.
X. 1937. Ню Йорк.
ПАМ'ЯТІ ІНІЦІЯТОРА ВИДАННЯ БОЛЕСЛАВА МИКОЛАЄВИЧА ЗАЛЕВСЬКОГО
Вже перед кінцем друку цієї книги наспіла сумна звістка про смерть того, хто найбільш прислужився до її появлення. Дня 24. вересня 1937 р. в Ню Йорку на віки відійшов Болеслав Залевсъкий, не дочекаешись здійснення того, чим він жив і болів останніми часами.
Сорок років тому, побачивши світ в подільському містечку Барі, з молодих літ він став до служення свойому народові. Зі зброєю в руках пішов він до бою за долю українського люду. Вбачав її в його самостійній державности. А коли притупилася шабля козацька в нерівній боротьбі, змінив він її на гідну зброю освіти й організації визвольних сил для дальшого бою. Бачив він ті сили в робітництві й селянстві. Прислухаючись до заповіту:
— мужицтву ніхто не поможе крім його самого», поклав він цей заповіт М. Драгоманова в основу визвольних змагань українських трудових мас розсіяних світами. Позбавлений можливості! праці серед тих мас на українських землях, шукає він її в далеких краях за океаном. Високо піднісши гасло національно-державного й соціального визволення, стає він тут до праці серед українського робітництва. І в добу, коли ворог українських визвольних змагань скеровує всі свої сили в напрямі оганблення його найвизначніших представників, Б. Залевсъкий ставить своїм завданням вказати українському робітництву правдивий образ одного з них
— Мих. Драгоманова. З напруженням всіх сил приступає він до організації навколо цієї думки мас українського робітництва Америки. Невтомною енерґією досягає він того, що в найбільш тяжкий і несприятливий час українське робітництво цеглиною по цеглині створює ту основу, на якій вже можна було приступати до здійснення поставленого завдання. І от перший том думок і праць М. Драгоманова віддано до друку. Б. Залевсъкий живе і боліє цим виданням і пильно стежить, як рядок за рядком, як сторінка по сторінці готуються вийти у світ. Не зважаючи на безмірно тяжку недугу, напружує він остатні свої сили, щоб забезпечити дальший друк праць і думок свого улюбленого учителя — ідеолога визвольних змагань українського люду. Але. . . невблагана, без краю жорстока доля остаточно підкошує його сили й життя.
Відійшов. А на другий день прийшов до нього перший відтиск книги, перша коректура.
Випала зброя із рук козака, гцо на варті стояв непохитно. Випала. . . та чиж впала? Бо підхоплено її міцною рукою — рукою робітництва, що стало на зміну в боротьбі за ті ідеали, якими жив і горів той, що на віки від нас відійшов.
ВІД РЕДАКЦІЇ
Збірними зусиллями українського поступового робітництва Америки та робітників пера в Празі задумане ними діло на-половину вже в доконаним — 1-й том «Вибраних творів Михайла Драгоманова» виходить у світ. Історія задуманого діла і зусиль для його зреалізована описана покійним ініціятором справи т. Болеславом Залевським на попередних сторінках. Ми ж хочемо тут нагадати, що видання творів М. Драгоманова має свою довгу і сумну історію, яка і факт нашого видання значно піднесе та освітить. Треба згадати, що укр. поступові елементи вже давно журяться тим, що творів Д-ва нема для широкого ужитку, що тим робиться велика шкода для політичного виховання укр. громадянства, для будови його світогляду широкого й вільного на засадах правди, свободи і гуманности. Характерно, що вже через рік після смерти М. Д-ва укр. радикальна молодіж, що вчилась у Кракові, впоряджає перші поминки свого Великого Проводиря і тут устами вже покійного Василя Стефаника піднесла проект видання творів М. Драгоманова. Відозва їх тоді говорила:
«Рідко серед котрої нації найдеться такий всесторонній діяч, як Мих. Д-в серед нашої. Він служив нашому народові не тілько науковими працями; він уймив своїм великим талантом усі нитки нашого життя і довів, що думки русько-укр. суспільности в справах національно-політичних, культурних і соціальних стали далеко не такі, як були перед його виступленням. Він врешті яко один з найбільших європейських публіцистів змусив Европу пізнати Русь-Україну.
З його праць в цих справах склалася ціла література. Література ця є нашою історією культури за роки діяльности Д-ва. В цій літературі виложені і поглублені способи і ціли праці серед нашого народу. Ця література, так сказати би Драгоманівська, має велику вагу не лиш в теперішности, вона буде мати рішуче актуальне значіння і на будуче.
Зібрати цю літературу, що розкинена по цілій Европі, зазна-комити з нею нашу суспільність, з'єднати через це ідеям Д-ва. як найбільше робітників — це, по нашій гадці, є діло, котре і гідно гогианує пам'ять нашого великого мужа, а націю нашу підготовить Ъ зреалізовання програми Драгоманова.
З цих зглядів відзиваємося до русько-укр. «/спільности, щоби гро-иевими складками дала спромогу нашій публиці, як найбузше дістати )о руки праці Драгоманова». . .
40 років тому назад укр. радикальна молодіж поставила собі пужмету, що стоїть нині перед нами, але їй не вдалось її доконати. Коча де-хто з неї (їв. Франко та М. Павлик) багато прислужився до зібрання і опублікування цінного листування та наукових праць М. Драгоманова.
Друга не менш цікава спроба була зроблена через 10 років по смерти Д-ва. Ініціятивою та коштами Украінців-демократів (головно — В. Кістяківського) видано було в Парижі в рр. 1905—6 два томи «Політичних творів» Драгоманова, «.які мають принципіяльне значіння та в яких найбільш повно відбився його політичний світогляд, його програмові та тактичні погляди». Видавці, мотивуючи свій крок, нагадали високу оцінку діяльности Д-ва, надіслану російськими революціонерами ще в час 30-літнього юбілею Д-ва (1894), що писали у привіті: — «Україна, що дала нам найбільшого з наших художників слова, основника рускої белетристики [тобто Миколу Гоголя] і богатьох першорядних поетів, артистів, музикантів і вчених, може пишатись тим, що у важку добу формування політичних партій в Росії вона висунула одного з найвидатніших політичних мислителів нашого часу, який більш кого-іншого з сучасників, допоміг рус. революційній інтеліґенцй вийти з того ідейного хаосу, в якім вона знаходилась літ 15 тому назад. Свідомо чи несвідомо, охоче, чи затулюючи вуха, руск. революціонери майже цілою своєю масою йдуть тим шляхом, який Д-в передбачав і не переставав вказувати з перших днів своєї появи за кордоном».
І сама редакція того видання додала від себи: — «В загальному та цілостному політичні твори ліберала, демократа і соціяліста Д-ва зостануться назавжди в рускій політичній літературі знаменитим пам'ятником широкої і в той же час цілковито достиглої політичної думки та неоціненним керовництвом живої, хисткої і через це правдиво-революційної тактики».
Робота пророблена цим гуртком Украінців-демократів незвичайно цінна. Видана ними збірка політичних творів Д-ва в 2-х томах й досі є не перевершеною справою і, хоча й рідко в кого тепер воно є, але всетаки дає можливість де-кому, щасливішому, ознайомитись з творами Д-ва, що писались рос. мовою і друкувались в тодішних закордонних періодичних виданнях та цілковито не доступних широкому загалові сьогодня.
Майже тими ж самими особами, учнями М. Д-ва, справа опуб-ліковання його творів була продовжена в Росії після першої революції, в Москві р. 1908-го. Але з плянованого тоді видання в 4-х томах вдалось їм видати лише 1-й том під титулом — «Центр та окраїни», праці перед тим друковані автором в рос. леґальній пресі, хоча й під псевдонімами.
Це зроблено рос. видавництвами і російською мовою. Але чимало щбили і укр. видавництва, коли настала пора й можливість друку рідною мовою. По-перше треба згадапіи в-во «Ранок» у Київі, що видало (1906) кілька цінних популярних брошур Д-ва («Рай і Поступ», «Заздрі боги»гтощо). Скоро після того у Львові Укр.-Рус. Вид. Спілка (1908) перевидала працю «Шевченко, українофіли і соціалізм». Київська та львівська «Просвіти» видали брош. «Про укр. козаків. . .». А в Київі після другої револуції Криниця видало, правда дуже неохайно, в рос. мові «Історична Польша та вел. демократія», /1 втп-біографію в укр. перекладі та «III-ко, українофіли і соціялізм» з добримі коментарем та передмовою ще в р. 1914-м і сконфісковану владою. За кордоном в 1915 р. партія Укр. Соц.-Революціонерів також видала низку творів Д-ва: «Чудацькі думки. . .», «Листи на Наддніпрянську У країну», «Старі хартії вільности» і ще декілька дрібних брошур. Цінну вкладку зробив Укр. Соц. Інститут у Відні, керований проф. М. Грушевським (1922), видавши том присвячений Д-ву, де були також передруковані праці Д-ва. І далі як на рідній землі в Київі так і за кордоном було багато проектів та намірів -— Всеукр. Академії Наук, Укр. Соц. Інститутом в Празі, видавництвами: Укр. Гр. Вид. Фондом в Празі, «Укр. Словом» — в Берліні, приватним в-твом Я. Оренштайна в Берліні — але всі заміри не були доконані.
Але всі ці видання творів Д-ва, вкупі з попередними доконаними ним самим, до нашого часу були вже розібрані та й не давали всього потрібного, особливо політичних його творів. Так. чином широкий укр. читач не мав можливости безпосередньо користатись з того ориґінального, чистого й так необхідного джерела політичної укр. думки. Тоді як ріжні політичні шахраї й фальшивники оперували іменем Д-ва та його думками, як кому хотілось, викривляючи їх, підмінюючи своїми, опоганювали і ганьбили дороге імя великого Учителя і ті ідеї, якими жило й жиє свідоме поступове укр. громадянство па які має за свій політично-громадський дороговказ. Всі і кожний іідчував, що жадне спростовання, полеміка та висвітлення не поможуть в цій нечесній, підлій і розрахованій акції людей, що присмок-пались до живого тіла українства, яким не дорога і не важна правда, іле їх юдин інтерес. Порадою, й то єдиною, може бути лише доско-ьале знайомство широкого укр. громадянства з самими творами М. Д-ва, які треба негайно видати. Тою думкою, гцо родилась як на-лідок глибокого болю й тяжкої образи, перейнялось укр. поступове робітництво в амерк. еміґрації, скероване соціялістичними провідниками його. І ось задум, що трактувався як моральний обов'язок того юбітництва, стає невідкладною справою, стає могучим імперативом асу і обставин. Доля посилає, але й вона скоро відбірає справі такого ніціятивного, такого діяльного та відданого справі керівника і реалі-атора ідеї, яким був покійний тов. Б. Залєвський і то саме напере-одні досягнення поставленної мети. Його смерть за цією працею, мерть в початках задуманної роботи подвоює важливість та необ-ідність її продовження, і то до остаточного зреалізовання задуму а всі сто відсотків. Бо тільки таке виконання справи буде достой-им пам'ятником та пошанованням і Творця тих праць і того, хто гдумав і боровся за те, щоби дати їх укр. громадянстві а в горячці оботи згорів так передчасно; буде подякою його світлій лам'яти та цінкою тих молодих сил і енергії, що обірвались так несподівано на очатку здійснення мети, поставленої через його й всім укр. посту-овим робітництвом Америки.
З цих потреб і завдань часу впливала форма й зміст роботи Редакції видання. Треба було, обороняюючи дороге всій культурній У країні імя Михайла Драгоманова, підкреслити особливе значіння його слів, його праці для будови соціалізму на Вкраїні. Брак готового гроша і неможливість його дістати в більших розмірах не дозволяв нам плянувати широке, багатотомове видання. Вирішено дати найбільш потрібне, найбільш характерне для Д-ва - соціяліста та Д-ва федераліста. А тому довелось прийняти форму «Вибраних творів». Тому й сплановано на початках дати два томи. І в 1-му томі дати ті його праці, які характеризують Д-ва, як укр. соціяліста, що турбувався долею рідного краю і його народу та шукав виходу з тяжкого стану його. Це були переважно праці писані укр. мовою та друковані у свій час по укр. виданнах. Т. ч. цей том подавав би погляд Д-ва на внутрішнє становище України. Тоді як 11-й том подав би стан України у відношенню до сусід, її міжнародне становище. Праці його характеризували б Д-ва, як соціяліста-федераліста, що писані були рос. мовою та друкувались в закордонних рос. виданнях.
Подаючи твори Д-ва, писані укр. мовою, Редакція задержала непорушним його стиль, але змінила на сучасний його правопис, хоча й дуже характерний, т. зв. драгоманівський. Драгоманів був один з перших, що почав виробляти укр. науковий і, особливо, публіцистичний стиль на Україні, тому у його зустрічаються терміни й слова, що згодом не ув.йшли у загальний ужиток. Редакція видання залишила 'іх, але винесла та пояснила в окремому Словничкові в кінці книги.
Оскільки М. Драгоманов жив і працював більше пів століття назад в безпорівнання відмінних політичних та громадських умовах українського, російсько-австрійського та загально-европейського життя, то й знанна тої доби в необхідною умовою розу мінна літературно-наукової і політично-практичної діальности Д-ва. А тому Редакція знаходила необхідним до вибраних творів самого Д-ва додати нарис, як доби Драгоманова (стаття т. Григориїва), так і загальну оцінку його науково-літературної і громадської діяльности (стаття М. Шаповала). З метою полегчити розуміння творів Д-ва подано ширший розділ Приміток. В них читач знайде пояснення для: 1) неясних, незрозумілих місць в тексті; виразів, що за історичною давністю втратили той сучасний, властивий їм зміст і розуміння; 2) — до історичних фактів, подій, осіб; 3) — дієвих осіб, що зустрічаються в текстах; 4) — місцевостей і -5) ■— термінів політичних, технічно-наукових і т. д. Поасненна мали на увазі потребу головно широкого, менш підготовленого теоретично читача, а тому виложені трохи докладніше, популарніше. А тому, що книга може, і повинна, попасти до рук і такого читача; що тих всіх поаснень не потрібуватиме, то видання влаштовано так, що читача не будуть турбувати при читанні ріжні нотки в тексті. / лише той, що їх буде потрібувати мусить сам шукати тих пояснень у відділі Приміток на сторінці, що відповідає сторінці тексту (До стор. . . .). Можливо, що для де-кого багато і не поясненним зостанеться, на це ради нема, бо годі було давати ще ширший коментар. Наші примітки-пояснення ми давали так, щоби як найкраще освітлити Д-ва, його особу, його діяльність, його науку. Звичайно, Редакція розумів, що в такій складній та відповідальній праці, та ще в такий короткий термін, як то був у розпорядженню її, годі було зробити це все без догани і задовольнити вимоги всіх і каждого. Наше скромне завдання буде виконаним, коли мало-підготований, широкий читач знайде там хоча в малій степені те, що потрібуе та сподіється знайти.
Для кращого ознайомлення з особою Драгоманова, його родинним та тим осередком де йому довелось жити й працювати, особливо на еміґрації, як і для наддання книзі певної культурної окраси, Редакція знайшла потрібним дати низку коштовних 'образків: автографів Д-ва, титульної стор. «Громади», яку сьогодня не кожний бачив, його власні фотографії в ріжні часи життя, фотографії його рідних та товаришів і приятелів, нарешті, хати, де Д-в родився, де вмер за працею та могилу, де похований на чужині.
Ціну книжки, згідно з бажанням ініціяторів видання, ставимо як найнижчу, щоби видання широко й легко розійшлось по світі, досталось і найбіднішому укр. читачеві, щоби й він міг скористати з великої науки Д-ва та одночасно міг сприяти дальшому виданню творів Великого Учителя. А тим самим стати в ряди тих, що підняли на свої плечі велику, достойну свідомого укр. громадянина, почесну мету — поширити велике й цінне слово Його.
На останку вважаємо своїм милим обов'язком подякувати тим установам та особам, що допомогли нам у виконанні нашої не легкої праці. А це: — Українському Науковому Інститутові у Варшаві та його Директорові, проф. О. Лотоцькому за надісланий автограф листа Д-ва. Українському Історичному Кабінетові при М. В. С. ЧСР. за позику багатьох потрібних нам книг. Калмицькій Комісії Культурних Робітників та її Директорові, д'ру Б. Уланову, тов. Ользі Шаповаловій, акад. і проф. І. Горбачевскому, д-ру Ф. Стеш-кові, д-ру В. Чернову, інж. М. Скиданові <— за позику необхідних для праці книг та багатьом іншим особам, згаданним в інших місцях.
Так само Редакція щиро дякує всім т. т. співробітникам, що охочі були виконати в найскоришй термін доручене їм завдання. А всіх жертводавців та передплатників на чолі з Комітетом, за терпеливість і матеріальну можливість виконати нашу спільну високу мету.
Редакційна Комісія Укр. Соціологїчного Інституту в Празі:
Аркадій Животко,секретар, Павло Богацький, голова. 8. XI. 1937. Прага.