Народ, рік І, ч. 20, 15 жовтня 1890, стор. 301-303.

1. ПРОГРАМА РУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

Заснована на зборах радикальної інтелігенції у Львові 4-5 жовтня 1890, Русько-Українська Радикальна Партія була першою модерною українською політичною партією. Ця партія утворилася в реакції до дій двох тодішніх галицько-українських течій — москвофільської та народовецької, які від 1860-их років опановували політичне мислення галицьких українців. Партійна програма, приинята на тих же установчих зборах, рівночасно являє собою перший вираз організованого українського політичного руху.
Зваживши, що теперішні економічні, політичні і культурні потреби нашого простого народа і інтелігенціі такі, що обі наші старші партіі — народовска і москальофільска, — при своіх основах і цілях, не в стані заспокоїти тих потреб, — ми, руско-украйінскі радикали, порозумівшися приватно в днях 4 і 5 н. ст. жовтня 1890 р., виступаємо отеє яко нова партія під назвою Руско-украйінска радикальна партія з ось якою програмою:
А. ПРОГРАМА МАКСИМАЛЬНА
1) В справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукті згідно зі здобутками наукового соціялізму, т. є. хочемо колектівного устрою праці і колектівної власности средств продукційних.
2) В справах політичних хочемо повноі волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумліня, забезпеченя кождій одиниці, без ріжниці пола, як найповнійшого впливу на рішане всіх питань політичного житя; автономіі громад, повітів, крайів, у справах, котрі тілько йіх дотикають; уділеня кождому народови можности як найповнійшого розвою культурного.
3) В справах культурних стоімо на грунті позитівноі науки, за раціоналізмом в справах віри і реалізмом в штуці, і домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власностію всего народа.
Б. ПРОГРАМА МІНІМАЛЬНА
а) В справах економічних змагаємо до матеріяльного добро-биту всіх робітних людей і усуненя всякого визискуваня економічного. Щоби до того дійти, уважаємо потрібним перевести на разі отсі реформи:

I. Реформи в ціпи повздержаня скорого твореня пролетаріяту.

1) Знесене податку грунтового і в загалі річевого і заведене прогресівного податку доходового з узглядненєм вільного від о-податкованя мінімум істнованя;
2) Винятє з під екзекуціі такоі скількости грунту з приладами господарскими, котра для удержаня при житю родини рільника є конечно потрібна (мінімум екзістенціі);
3) Заборона екзекуціі на субстанцію грунту а ограниченє екзекуціі тілько на дохід з грунту;
4) Супротивляємося заведеню неподільности грунтів селянских яко средству до витвореня маси пролетаріяту рільничого;
5) Супротивляємося примусовому переведеню комасаціі, котре би грозило покривдженєм біднійших селян, але стоімо за підпиранєм добровільноі комасаціі через усякі улекшеня податкові, стемплеві і правні;
б) Супротивляємося заведеню цла на продукти рільні і всі продукти конечно потрібні до житя, бо се утруднює істнованє біднійшим верствам, а допомагає тілько до збогачуваня заможних капіталістів; в загалі єсьмо противні всякому протегованю богатирів і капіталістів на шкоду бідних верстов.

II. Реформи зміряючі до витвореня постійної громад-скоі організації народноі продукціі яко одинокого способу розвязаня питаня суспільного.

1) Щоби дотеперішна спільність громадска, де вона ще істнує, не роспадалася, єсьмо за безоглядним заказом діленя громадского добра;
2) Маючи на ціли, щоби вся земля з часом, в дорозі правній, перейшла на власність громад, уважаємо потрібним публичне допомаганє громадам при набуваню на власність громадску земель лежачих в йіх границях, через признане громадам реального права першенства при всяких ліцітаціях і продажах з вільноі руки і через утворене відповідної кредитової й операційної інстітуціі для достарчуваня фондів на такі закупна;
3) Задля тоі самоі ціли єсьмо за зреформованєм устави спадкової в той спосіб, щоби безтестаментарне насліджуванє землі було ограничене лише до найблизших кревних (напр. до 3-ого коліна) і жінки, а щоби грунт спадковий переходив на власність громади без огляду на те, чи се грунт рустикальний. чи домінікальний.
4) Для виобразуваня селян в господарці громадскій, єсьмо за основанєм публичних інстітуцій господарско наукових і за організацією фахового надзору над господаркою громадскою;
5) Для виобразуваня народа в продукції промисловій і в техніці ціркуляціі продуктів, єсьмо за закладанєм і удержуванєм гро-мадских спілок промислових і торговельних;
6) В загалі єсьмо за найширшою організацією всіх людей робітних без ріжниці заводу в ціли самооборони протів визискуваня з боку капіталізму і для взаімноі помочи.

III. Реформи в публичній господарці скарбовій.

1) Жадаємо, щоби через ограниченє видатків на мілітарізм і віддане як найбільше діл адміністраційних в руки самих горожан, заведено як найбільшу ощадність ві всіх видатках публично-державних і тим способом улекшено тягар біднійшим верствам і усунено всі ті міри фіскалізму, що спиняють економічний поступ особливо кляс біднійших;
2) Длятого жадаємо цілковитого знесеня монополю соли, лотеріі, зменшеня оплат і тягарів фіскальних від спілкових предприємств, знесеня податків посередних від конечних потреб житя, а перенесеня йіх на предмети збиткові, знесеня оплат від менших спадків і т. д. В загалі, стоячи за запевненєм кождому мінімум екзістенціі вільного від податків, єсьмо за тим більшим оподаткованєм великих спекуляційних операцій капіталістичних;
3) Жадаємо, щоби правительство причинювалося до економічного піднесеня краю — через регуляцію рік, охорону лісів, під-помаганє мас робучих, а не капіталістів і визискувачів.
б) В справах політичних
І. Зваживши, що руско-украйінскій радикальній партіі приходиться поперед усего працювати в рамах Австріі, ми в общедержавних справах політичних будемо йти солідарно з усякою партією, котра змагати буде до отсих реформ політичних:
1) Заведене загального, безпосередного, тайного голосованя і усуненя всяких привілегій політичних одних станів над другими, остаточно через знесене курій виборчих при виборах до всяких репрезентацій державних, краєвих, повітових і громадских. Під правом голосованя розуміємо актівне і пасівне право вибору. Право те повинно бути признане як мущинам так і женщинам;
2) Реформа теперішного мілітаризму в такий спосіб, щоби виобразуванє війскове сталося ділом школи, щоби війска постійні були знесені і натомість заведене людове ополченє та щоби Австрія як найдіяльнійше виступила в сучасних змаганях до усуненя війн, в роді судів мирових міжнародних, розвою права міжнародного, завязуваня правдивих союзів мирових і т. і;
3) Запанованє у внутрішній політиці Австріі правдивого автономізму, котрий би бачив силу монархи в як найкрасшім культурнім і національнім розвою провінцій і народностей і в задо-волюваню всіх йіх жадань, котрі змагають до сеі ціли;
4) Рішуча боротьба з усякими ограниченями свободи одиниці, корпорацій, провінцій і народностей в заспокоюваню свойіх матеріальних і духових потреб; боротьба, особливо через знесене всяких законів виємкових, з усякими реакційними, експлуататорскими і антігуманними змаганями чи то одиниць, корпорацій, чи цілих сістем урядових;
5) Популяризація юрісдікціі через віддане справ дрібнійших карних і цівільних до компетенціі судів громадских, розширене атрибуціі судів присяжних на всі важнійші проступки і провини, знесене цензу при виборі судів присяжних і порученє вибору головної лісти громадам, заведене як найкоротшоі процедури устноі в справах цівільних, безплатний вимір справедливости і відві-чальність урядників за всяке нарушенє законів підчас урядованя — перед судом присяжних.
II. Зваживши, що руско-украйінскій радикальній партіі приходиться працювати головно в східній Галичині ми в справах краєвих будемо йти солідарно з усякою партією чи групою, котра змагати буде до отсих реформ краєвих:
1) Як найширший розвій автономіі краєвоі так, щоби всі жизненні справи краю були полагоджувані в самім краю;
2) Усунене централізму і бюрократизму в справах автономічних і адміністраційних і запевнене горожанам як найбільшого безпосередного впливу на хід усіх справ адміністрації автономічної і державноі.
III. Зваживши, що розвій мас народних можливий тілько на грунті національнім, руско-украйінска радикальна партія в справах національних змагати буде до піднесеня почутя національної самосвідомости і солідарности в масах усего руско-украйінского народа, через літературу, збори, зйізди, товариства, демонстрації, відчити, печать і т. і.
в) В справах просвітних, руско-украйінска радикальна партія, вважаючи на те, щоби здобутки позітивноі науки сталися власностію цілого народа, домагаєся:
а) Що до організації просвіти:
1) Цілковито безплатної науки по школах народних, середних і універсітетах;
2) Організації державноі публичноі помочи для доставленя спроможности образуватися незаможним клясам суспільним;
3) Можности користаня з науки в школах народних, середних і універсітетах для всіх без ріжниці пола.
4) Підвисшеня видатків на просвіту в загалі, а просвіту народну особливо.
6) Що до самоі науки:
1) Переміни теперішноі системи шкільноі з тим, щоби школи народні були уладжені в напрямі реальнім і подавали знане, більше відповідне вимогам житя громадского;
2) Переміни теперішноі системи шкільноі в тім напрямі щоби розширено обсяг наук природничих, а обмежено клясицизм по середних школах, щоби подавано здобутки позітивноі науки і по питаням суспільним та природничим;
3) Усуненя з науки шкільноі всякого догматизму.
Не обмежаючися на науку шкільну, руско-украйінска радикальна партія буде старатися популяризувати здобутки позовного всесвітного знаня, особливо наук про справи соціяльні та економічні.
У Львові, 6 н. ст. жовтня 1890.
В імени присутних на зйізді:

Др. Данилович Северин
Левіцкий Евгеній

Павлик Михайло
Франко Іван

Др. Яросевич Роман